З кількаденним візитом на Херсонщині перебували двоє
шанованих гостей – єпископи Церкви Божої Латвії – рідні брати Агріс та Модріс
Озолінкевичі. Вони приїхали до Нової Каховки на запрошення Церкви Різдва
Христова, аби взяти участь у молодіжному християнському таборі, який церква
проводила в Таврійському лісництві. Користуючись нагодою зустрітись з гостями з
Європи, ми поставили їм кілька запитань з приводу останніх подій в Україні.
На питання відповідав єпископ Агріс Озолінкевич,
біографія якого, як виявилось, щільно пов’язана з Україною. Так, брат його діда
воював за більшовиків в лавах Латиських стрілків на Каховському плацдармі. А
сам Агріс проходив військову службу в радянській армії в Богодухові під
Харковом, а потім в Білій Церкві під Києвом.
- Чи не було страху
їхати до Україну де, тривають військові дії?
- Скажу так, було не дуже приємно, але я не буду
використовувати слово «страх», бо це занадто сильне слово. Звісно емоційні
відчуття були не дуже, адже ми розуміли, що тут неспокійна ситуація, але ми
летіли до України, як до будь-якої іншої країни. Ми дуже раді, що
приїхали до вас. Для мене це вже не перша поїздка до України, країни в якій у
мене живе багато друзів, а тепер з’явились ще й і в Новій Каховці.
- Багато українці
вважає, що Європі байдуже на те, що відбувається в Україні. Що Ви можете
сказати на це?
- Я не можу відповідати за всю Європу, але більшість
людей не бажає, щоб їх країни сюди вплутувались. І не скажу все, що я про
це думаю, але Європа ще ніколи реально не проявляла турботу про інших забуваючи
про себе.
- Ви напевно чули,
що Україна розпочала процес декомунізації. Як духовна особа, як Ви сприймаєте
цей процес?
- Я не бачу прикладів, щоб Христос вів боротьбу з
політикою чи якимись ідеологіями. Він проповідував, що треба жити святим життям
і турбуватись про очищення своєї душі. Але для народу, як для нації, триматись
за історичне минуле лише тому, що хтось каже, що воно було добрим, хоча всі
знають, що воно було поганим – як мінімум не правильно. Це минуле треба
викинути і вчити про нього лише в історичних книжках, що так було і що цього не
можна допустити знову.
 |
| Українські вишиванки – подарунки гостям з Латвії на згадку про відвідини Нової Каховки |
- Які найбільші
враження виникали під час перебування в Україні?
- Коли я спілкувався з вашими людьми, у мене виникало
глибоке бажання, щоб у вас був мир. Ви зовсім не відрізняєтесь від тих людей,
які живуть сьогодні у мирних країнах. Я думаю, що Україна нічим не заслужила
того, що у вас зараз відбувається. Тому мені дуже хочеться, щоб в вашій країні
і вашому місті був мир, благополуччя та процвітання.
- Що Ви можете
сказати на останок чи побажати нашій церкві?
- Сподівайтесь на Господа! Я впевнений, що немає держави,
немає країни, немає правителя, який має право одноосібно вирішувати долі - все
вирішується у Бога. Якщо Бог скаже комусь стоп - він не зможе зробити навіть
кроку. Якщо Бог допустить комусь щось робити - він зможе. Тому ніхто, ніде, як
би він не уявляв сам про себе і де б він не сидів він нічого не вирішує! Тому
потрібно шукати лиця Божого, потрібно молитися і сподіватися на Господа.
- Дякуємо Вам за інтерв’ю
та за Ваш візит до Нової Каховки. Сподіваємось побачити в Церкві Різдва
Христова ще не раз.
- Дякую, обов’язково, якщо буде на те воля Божа! Нехай береже
всіх вас Господь!
Комментариев нет:
Отправить комментарий