Підсумки місіонерської поїздки команди волонтерів Церкви Божої Латвії до України

Як ми вже розповідали раніше, близько тижня в Новомаячківському психоневрологічному санаторії «Надія» працювала місіонерська будівельна команда волонтерів з Латвії. Семеро латиських чоловіків, які прилетіли  до України на запрошення єпископа, старшого пастора Церкви Різдва Христова Сергія Вознюка, власними силами та коштами робили ремонтні роботи в кількох приміщеннях цього дитячого закладу.

В результаті плідної та посвяченої праці місіонерів, були встановлені нові металопластикові двері центрального входу, придбано та встановлено потужну витяжну систему на кухню, а також зроблено ремонт в туалеті та душі – замінено сантехніку, водопровідні та каналізаційні труби,  вікна та керамічне покриття підлоги.

Варто зазначити, що в санаторії «Надія» проходять профілактику та лікування діти з різного ступеню психічними розладами. Більшість з них – це діти-сироти, діти з малозабезпечених та неблагополучних родин, а також діти, чиї батьки були позбавлені батьківських прав.

На питання про виникнення ідеї проведення цієї благодійної акції, відповідає Національний єпископ Церкви Божої Латвії Модріс Озолінкевич, який особисто очолював команду волонтерів.

– Яким чином народився задум проведення цієї благодійної акції?

– Я не вперше відвідую Україну та Нову Каховку зокрема. Кожного разу ваша церква та єпископ Сергій Федорович зустрічали нас з особливою гостинністю та увагою. Під час цих візитів мені чимало розповідали про соціальну та благодійну роботу Церкви Різдва Христова і таким чином потроху росло бажання не просто в черговий раз приїхати, але і самим надати якусь практичну допомогу. Схожі акції, як у Новій Маячці, ми проводили у себе в Латвії. Тож досвід у нас був, залишалось лише зібрати команду та необхідні фінанси.

– Щодо фінансів та команди, як збирали гроші та хто ваші волонтери?

– Ми оголошували в наших церквах, що планується така поїздка в Україну і що для цього нам потрібні фінанси та чоловіки здібні до фізичної роботи. Таким чином фінанси зібрали кілька церков, а також самі волонтери, які належать до представників абсолютно різних  професій. У нас є як професійні будівельники, серед яких сантехнік, електрик, тесля, так і професійний баскетболіст, бізнесмен і я – професійний єпископ (сміється).

– Задоволені виконаною роботою і чи плануєте знову прилетіти до України зі схожими акціями?

– Ми дуже раді, що змогли не просто відвідали цих діточок, привезти якісь подарунки, але й зробити для них щось практичне та довготривале. Біблія вчить, що самого співчуття недостатньо, потрібно практично допомагати там, де у цьому є потреба. Скажу відверто, що уся наша команда має бажання та натхнення прилетіти знову. Ми побачили існуючі потреби і розуміємо, що коли в країні відбуваються зміни, вони відбуваються дуже повільно. Найдовше ці зміни просуваються саме в соціальній сфері. Україна велика країна і вона має великі потреби, чому не в останню чергу сприяє війна на Сході. Тому зважаючи на це сподіваємося приїхати ще і послужити тими можливостями та здібностями, які у нас є.