Виповнюється 80 років від Дня народження одного з провідних служителів євангельського руху в країнах колишнього СРСР Федора Вознюка

31 липня виповнюється 82 роки з Дня народження відомого пастора, єпископа, співака та християнського діяча країн колишнього Радянського Союзу Федора Ананійовича Вознюка. Незважаючи на досить короткий життєвий шлях, Бог в значній мірі використав його для поширення Благої звістки та розбудови Євангельського руху в атеїстичній та ворожій до християн імперії, відомій як Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Народився Федір Ананійович Вознюк 31 липня 1937 року на Тернопільщині в християнській родині. В 60-ті роки минулого століття, вже на Херсонщині, за Божим провидінням його було рукопокладено в сан пресвітера. А на початку 70-х років, як досвідчений і довголітній служитель, Федір Ананійович Вознюк входить до Ради пресвітерів — керівного центру Союзу автономно зареєстрованих церков ХВЄ. Як єпископ і проповідник він відвідував чимало церков в різних куточках СРСР, цікаво, що найчастіше в євангельському братстві його називали як «брат Федір каховський».

«Я вдячний Господу, що Федір Ананійович був гідним служителем і людиною, якій Господь дав служити для дуже багатьох церков та євангельського братства, – ділився спогадами про Федора Вознюка єпископ і християнський історик Володимир Іванович Франчук під час нещодавнього візиту до Церкви Різдва Христова. — Не тільки важливим було його служіння для помісної церкви, де він навчав Божого слова як хороший біблійний учитель і прекрасно співав. Але, думаю, що в його церкві навряд чи представляли в повній мірі іншу частину його служіння — ту частину, яка була пов’язана з постійними роз’їздами по Україні, Росії, Молдові, Сибіру та багатьох інших місцях. Він був одним з провідних служителів нашого керівного органу в Братстві автономно зареєстрованих церков».

В вічність Федір Ананійович Вознюк відійшов в 1987 році у 50-річному віці. Є всі підстави вважати, що до його смерті має пряме відношення КДБ. Так, один із служителів церкви, брат Василій Порфирович Манжул розповідав що в той час, церква була рішуче налаштовано на будівництво Молитовного дому в Новій Каховці, але влада чинила опір. Федір Ананійович, як пастор церкви, навіть мав намір їхати по дозвіл до Москви, але саме в цей час він потрапляє до лікарні з запаленнями легень.

«КДБ дізнається про це дуже оперативно і так само миттєво слідує реакція, — ділиться спогадами про події останніх днів Федора Вознюка брат Василій Порфирович. — Лікар наполегливо радить Федору Ананійовичу лягти до обласної лікарні на обстеження. Нічого не підозрюючи, пастор потрапляє в руки вбивць, не знаючи, що живим з лікарні вже не вийде. Через кілька днів рідним повідомляють, що у хворого виявлений рак. Я радив рідному брату пастора забрати хворого з лікарні і відправити на обстеження до Москви. Але він забув попередити брата, що забирати потрібно терміново і нічого не пояснюючи лікарям. Брат же при першому спілкуванні з головлікарем розповів про «московські плани», що було помилкою. Прийшовши через день в лікарню, брат дізнається від «сяючого» лікаря, що раковий діагноз був помилкою, що забирати хворого нікуди не треба, мовляв, його швиденько підлікують і все буде добре… Я пам’ятаю, як виглядав пастор, коли ми відвідали його в обласній лікарні. Він ледве дихав і вже не розмовляв, і це через кілька тижнів після потрапляння в лікарню зі звичайним кашлем! Через пару днів (після зробленого уколу – авт.) Федір Ананійович вмирає, а у висновку про смерть лікарі записують: «рак легенів»!»

Таким зухвалим та злим чином радянська влада намагалась чинила опір Пробудженню народів СРСР, але це Пробудження вже неможливо було зупинити. На жаль, Федір Ананійович не зміг побачити тих днів, коли безбожна влада впала, а по всіх містах та містечках почали виникати численні християнські церкви, народження яких стало можливим і завдяки багатьом трудам Федора Ананійовича на Божий ниві. Його жертовне та завзяте служіння Богу приклад для наступних поколінь християн. Як пише апостол Павло в посланні до Євреїв: «Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру». Згадуючи 80-річний ювілей з Дня народження Федора Ананійовича, давайте дякувати Богу за Його вірних служителів та прагнути наслідувати добрий приклад довіри Богу!